У серці моєму квітуча слива. Вона завжди там,незалежно від пори року чи стану душі. Якщо є радість, слива цвіте ще яскравіше, майже так само,як під час весняної пори року. А коли душа засмучена, слива навіть і не розквітає, але вона завжди є - я відчуваю її наявність...
Тож я бажаю всім знаходити у своєму серці свою квітучу сливу і відкривати її кожен день. Бо навіть у темряві завжди є місце для світла та радості.
Сакура стара -
невже справді зацвіла?
Спогад, ніби дим...
(Мацуо Басьо.)